Ні, ні, не української школи взагалі - про це завжди і всюди полюбляють сперечатись педагоги й науковці. Ні, йдеться про звичайну пересічну міську школу. А може й не міську, може сільську. І може й не звичайну, а якусь дуже-дуже спеціалізовану. Але середній навчальний заклад - до третього ступеню включно.
Це, звісно, не питання окремого вчителя. Це розділ - і важливий - сайту саме цілої школи, але тема ж дотична? І хто ж буде писати ту програму як не вчителі? То можна розмістити інформацію саме тут.
Що саме розмістити? Приклади. Супроводжені певним невеличким аналізом. Отже, подивимось, що сказано про стратегію розвитку школи на різних сайтах? Шкільних, але не тільки.
Передовсім варто згадати дещо з теорії, а от ще. І потім вже подивитись, як наявні в нас приклади з тою теорією співвідносяться.
Тут ми можемо побачити практичну реалізацію ідей стратегічного планування, що вони є в нашому Інтернеті. Зазначимо, що номери у цьому переліку абсолютно умовні, вони визначились випадково, а мають бути використані для подальшої зручності в роботі. Ну і назви навчальних закладів, звісно, робочі, скорочені. Отже:
1. 238 деснянська.
Без нумерації розділів (частково), 2 328 знаків, 1260 переглядів від 2013 року.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Форуму нема.
2. 6 тернопільська
9 розділів (в трьох частинах; є документ для скачування), 2 498 знаків, ? переглядів.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Форуму нема.
3. Демидівська
Аналіз був застосований до Плану розвитку
4 розділи, 2 039 знаків, ? переглядів.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Є ФБ-сторінка (не шкільна, а громади, але цілком можливо, здається, використовувати її для обговорення стратегії розвитку школи).
4. 28 львівська
Без нумерації розділів, зображення без тексту, ? переглядів.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Є ФБ-сторінка.
5. 3 вишнівська
9 розділів, 4 358 знаків, 1572 переглядів від 2013 року.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Форуму нема.
6. 45 маріупольска
Без нумерації розділів, 10 677 знаків, ? переглядів.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Форуму нема.
Передовсім підкреслити ще раз те, що досвід першого кроку є позитивним. Він дозволив взагалі зрозуміти, що це таке, одержати перший практичний досвід - жодна лекція чи мудра книжка не може бути заміною саме конкретному досвіду такої роботи. Але ж не можна зупинятись, треба намагатись йти далі. І, мабуть, трохи іншим шляхом, приділити більше уваги не тексту як такому, а саме процесу стратегування. Може так:
1. Сформувати виразну робочу групу.
2. Використати форуми (групи) для обговорення просування проекту на всіх його стадіях. Може знадобиться одна група, але тоді в ній потрібна якась рубрифікація за окремими темами, а може потрібен кластер саме з питань стратегування.
3. Ну і, безумовно, потрібні сайти для розміщення цієї інформації - може ті, що вже є (шкільні чи вчительські), а може краще розгорнути цільовий "стратегічний"? А може без лапок?
4. Дослідити і використати більш досконалі формати збирання і обробки інформації, що можуть бути ефективно використані в роботі. Приділити більше уваги артикуляції зв'язку елемент бачення-мета-заходи (терміни і відповідальні).
Б. Різні таблиці - тут можливості просто безмежні.
В. Форми збирання інформації.
Мабуть не треба підкреслювати, що всі пропоновані програмні засоби є частинами кошика Гугль, відтак, скоріше за все добре знайомі і вчителями, і освітянським менеджерам.
Це, звісно, не питання окремого вчителя. Це розділ - і важливий - сайту саме цілої школи, але тема ж дотична? І хто ж буде писати ту програму як не вчителі? То можна розмістити інформацію саме тут.
Що саме розмістити? Приклади. Супроводжені певним невеличким аналізом. Отже, подивимось, що сказано про стратегію розвитку школи на різних сайтах? Шкільних, але не тільки.
Передовсім варто згадати дещо з теорії, а от ще. І потім вже подивитись, як наявні в нас приклади з тою теорією співвідносяться.
1. Реєстр прикладів
Тут ми можемо побачити практичну реалізацію ідей стратегічного планування, що вони є в нашому Інтернеті. Зазначимо, що номери у цьому переліку абсолютно умовні, вони визначились випадково, а мають бути використані для подальшої зручності в роботі. Ну і назви навчальних закладів, звісно, робочі, скорочені. Отже:
1. 238 деснянська.
Без нумерації розділів (частково), 2 328 знаків, 1260 переглядів від 2013 року.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Форуму нема.
2. 6 тернопільська
9 розділів (в трьох частинах; є документ для скачування), 2 498 знаків, ? переглядів.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Форуму нема.
3. Демидівська
Аналіз був застосований до Плану розвитку
4 розділи, 2 039 знаків, ? переглядів.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Є ФБ-сторінка (не шкільна, а громади, але цілком можливо, здається, використовувати її для обговорення стратегії розвитку школи).
4. 28 львівська
Без нумерації розділів, зображення без тексту, ? переглядів.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Є ФБ-сторінка.
5. 3 вишнівська
9 розділів, 4 358 знаків, 1572 переглядів від 2013 року.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Форуму нема.
6. 45 маріупольска
Без нумерації розділів, 10 677 знаків, ? переглядів.
Інформації про обговорення нема, хід виконання не відображений. Форуму нема.
2. Висновки
Дуже прості і зрозумілі: написати написали, це добре, є початок, але припустились кількох важливих помилок. І вони, що характерно, стосуються власне процесу. Спочатку роботи над программою, тобто планування, а потім контролю ходу виконання. Оце планування і виконання вкупі з контролем зручно називати стратегуванням. Один мій знайомий сказав: стратегування багато - поступу мало. Вгадайте, про що це?
3. То що пропонується робити?
Передовсім підкреслити ще раз те, що досвід першого кроку є позитивним. Він дозволив взагалі зрозуміти, що це таке, одержати перший практичний досвід - жодна лекція чи мудра книжка не може бути заміною саме конкретному досвіду такої роботи. Але ж не можна зупинятись, треба намагатись йти далі. І, мабуть, трохи іншим шляхом, приділити більше уваги не тексту як такому, а саме процесу стратегування. Може так:
1. Сформувати виразну робочу групу.
2. Використати форуми (групи) для обговорення просування проекту на всіх його стадіях. Може знадобиться одна група, але тоді в ній потрібна якась рубрифікація за окремими темами, а може потрібен кластер саме з питань стратегування.
3. Ну і, безумовно, потрібні сайти для розміщення цієї інформації - може ті, що вже є (шкільні чи вчительські), а може краще розгорнути цільовий "стратегічний"? А може без лапок?
4. Дослідити і використати більш досконалі формати збирання і обробки інформації, що можуть бути ефективно використані в роботі. Приділити більше уваги артикуляції зв'язку елемент бачення-мета-заходи (терміни і відповідальні).
4. Додаток
Тут приклади інформаційних форматів, які видаються вартими уваги щодо можливості використання в першу чергу.
А. Календарні графіки
Б. Різні таблиці - тут можливості просто безмежні.
В. Форми збирання інформації.
Мабуть не треба підкреслювати, що всі пропоновані програмні засоби є частинами кошика Гугль, відтак, скоріше за все добре знайомі і вчителями, і освітянським менеджерам.
Немає коментарів:
Дописати коментар