понеділок, 30 грудня 2019 р.

Освітологія

От, дізнавсь, що є вже така наука. А ви знали?

Книжка надто серйозна, об'ємна. Втім, мене тут цікавила вузька тема - Інтернет. Ну я так і запитавсь.Виявилось, що на 744 сторінках він згаданий 11 разів, що вмістилось в 7 фрагментів. Я, звісно, дещо підкреслив, хоч від коментарів утримався.

1. Стор. 83

1.20. Гуржій A.M. Пріоритетні напрями інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів.......................................... 80


Індустрія ПЗНП (програмних засобів навчального призначення) як одна з підгалузей національної індустрії засобів навчання повинна гармонійно поєднувати наукові дослідження, розробку і виробництво програмних засобів навчального призначення та електронних інформаційних ресурсів, їх поширення і впровадження в навчальні заклади різних типів, надання телекомунікаційних та інформаційних освітніх послуг як тим, хто навчається в системі освіти, так і всьому населенню країни за відповідними запитами. Ця індустрія має стати системною базою, найважливішим чинником модернізації освіти і науки на сучасному етапі їх розвитку, забезпечити підвищення ефективності навчання і виховання, якості освіти та економічної ефективності освітніх послуг, істотно розширити доступ громадян до ІКТ, Інтернету та інформаційних ресурсів з метою освіти, навчання, розвитку освітніх мас-медіа, взаємодії з державними і місцевими органами управління освітою і наукою, демократизації освіти, інтеграції освіти України у світовий освітній простір. Винятково важливого значення набувають завдання створення засобів і технологій єдиного інформаційного освітнього простору, його наповнення якісними інформаційними ресурсами навчального і наукового призначення, забезпечення доступу до цих ресурсів навчальних закладів, широких верств населення. Важливу роль тут повинні відіграти Інтернет, орієнтовані інформаційні освітні портали.

Роботи з цього напряму інформатизації освіти мають бути спрямовані на створення високоякісних ПЗНП, електронних посібників, освітніх Інтернет порталів, електронних бібліотечних систем, дистанційних технологій навчання для суттєвого поширення освітніх можливостей доступу громадян до інформаційних технологій, електронних інформаційних навчальних ресурсів і освітніх послуг, єдиного інформаційного освітнього простору, підвищення на цій основі якості освіти.

2. Стор. 113

2.4. Новіков О.М. Про структуру теорії освіти ......................................109

Мораль. У сучасній ситуації різкого загострення атмосфери у всьому світі виявляються не тільки багатогранність і надзвичайна складність, але і мала вивченість соціологічних, психологічних, педагогічних та інших характеристик етичних відносин людей, які є змінними, ускладненими, а також тісно пов’язана з цим гостра проблема профілактики етно- та ксенофобії, виховання толерантності. 

Зокрема, сучасний інформаційних вибух кардинально змінив простір життя людей, систему відносин, спілкування. Потік вільної інформації – не відсортованої, якою не можна управляти, ранжувати, такої, що надходить з екранів телевізора, комп’ютера, з Інтернету, друкованих ЗМІ, різнопланового спілкування з однолітками та дорослими пригнічує дітей, молодих людей, здійснює неоднозначний, часто негативний, вплив на характер їх розвитку. І завдання системи освіти – активно втрутитися у ці процеси, для чого необхідне відповідне наукове забезпечення.

3. Стор. 391

2.28. Андрущенко В.П. Українська педагогічна освіта у європейському просторі .................................................................389

Важливою нормою Болонської співдружності освітян є підвищення мобільності викладачів і студентів, самостійності студентів, рівня їхньої самоорганізації. Для нашої педагогічної освіти це поняття є новим як за змістом, так і за можливостями організації. Ми звикли до стабільної роботи чи навчання в одному (власному) навчальному закладі й з певною підозрою дивимося на тих, хто прагне освоїти предмет в іншому університеті. Ще більш підозріло ми дивимося на викладача, запрошеного до університету прочитати той чи інший курс. Виключаючи окремі випадки, обмін викладачами між університетами в Україні практично не проводиться. Лише одиниці з нас запрошувались для читання лекцій у закордонних університетах. Нас мало знають, а тому й мало запрошують. Ми надто скромні, тоді як зарубіжні викладачі й учені мають свої сайти, беруть участь у різноманітних міжнародних презентаціях, пропагують свої досягнення через Інтернет. Очевидно, настав час змінити поняття «скромності». Подібна «скромність» – це шлях у небуття. Адже лише через обмін можна досягти найбільш ефективного осягнення предмета, поглибити наукові розвідки, сформувати своєрідне поле науково-педагогічного пошуку, яке сприяє зростанню майстерності як викладача, так і студента.

4. Стор. 397

2.29. Локшина О.І. Стратегія Європейського Союзу у галузі освіти: етапи розвитку ....................................................................................393

Тривала робота завершилась прийняттям у 2006 р. Європейської довідкової системи ключових компетентностей для навчання упродовж життя, яка рекомендована для впровадження у національні системи освіти країн-членів. Система охоплює вісім ключових компетентностей (див.)

Іншим дієвим інструментом забезпечення високого рівня освітньої якості було визначено забезпечення рівного доступу до ІКТ, що планувалося досягти не тільки за рахунок забезпечення відповідним обладнанням та широкими комунікаційними можливостями (Інтернет/Інтранет), але й за рахунок високоякісного програмного забезпечення. Проблему залучення молоді до вивчення природничо-наукових та математичних дисциплін планувалось вирішуватись шляхом як оновлення змісту природничо-математичної освіти на рівні середньої школи, так і посиленням зв'язків із промисловістю та бізнесом.

5. Стор. 643

5.19. Програма економічних реформ на 2010 – 2014 роки за напрямом «Реформа освіти» (2 червня 2010 р.) .........................639 

Індикатори успіху:
– забезпечення охоплення дошкільною освітою не менше 75% дітей дошкільного віку (нині – 57 %);
– забезпечення охоплення дошкільною освітою 100% дітей передшкільного віку (нині – 93,5%);
– забезпечення транспортними послугами 100% учнів сільської місцевості, які проживають на відстані понад 3 км від школи, за державною програмою «Шкільний автобус» (нині – 67,4%);
– збільшення показника кількості студентів денної форми навчання на одного викладача до 18 (нині – близько 13);
– розробка професійних стандартів і модульних програм навчання, на формування компетенцій не менше ніж за 150 професіями (нині – 5 у рамках експерименту);
– оснащення 100% загальноосвітніх навчальних закладів сучасними комп'ютерними комплексами (нині 95% включно із застарілою технікою), підключення їх до мережі інтернет, подолання «цифрової неграмотності» дітей, підлітків, учителів, незалежно від місця проживання
– присутність ВНЗ України в основних міжнародних рейтингах найкращих університетів.

6. Стор. 720

7.13. Голубенко О.Л., Чурсін М.М., Гайдуков В.Ф. Про культурний аспект і вектор інновацій в освітній діяльності вищої школи.......719 

У цьому зв'язку корисно пригадати про досвід подолання інформаційної кризи, що є в науці. Ця криза виникла, як відомо, у тому числі і внаслідок появи нових інформаційних технологій, стимулюючих зростання інформаційних потоків у науковій сфері. Інформаційні технології, з іншого боку, стали і засобом подолання інформаційної кризи в науці. «Постійно діючим» прикладом подібної технології є Інтернет.

7. Стор. 723

7.15. Шевчук Д.М. Культура у мереживі мереж......................................723

Культура завжди орієнтована на формування індивіда. Вона, зокрема, постає як paideia – виховання та освіта. В рамках сучасної електронної культури питання виховання, освіти й зацікавлення людей наукою набувають нових аспектів. 

Звертають увагу на пізнавальний потенціял нових медій. Лео Мановіч, наприклад, стверджує, що інтерактивність досконало вписується у способи мисленнєвих операцій людини. Принцип гіперпосилань, який становить основу інтерактивних медій, опредмечує процес асоціацій, який часто вважається ключовим для людського мислення. Тож, як доводить Мановіч, медії екстерналізують ментальні процеси. 

Крім того, звернімо увагу на те, що електронний світ несе реальний досвід і саме це є підставою для здійснення процесу культурного формування людини за допомогою нових медій. Зокрема в рамках Культури 2.0 народжується ідея електронного академізму. Трансформації зазнає і сфера культури, пов’язана з науковістю. 

Виникають запитання про те, чи можна науку та навчання перенести в мережу, фактично звівши її суть до комунікації? Це питання стосується фундаментальнішого питання про суть академічної та наукової спільноти. В інформаційному суспільстві на механізми здобування знань істотно впливають медії. За допомогою комп’ютерних технологій впроваджується ідея навчання онлайн. Ідеться про те, що процес навчання перетворюється на полілінійний та імматеріяльний. Інформаційні технології також дають нові можливості презентувати й популяризувати наукові досягнення. 

Відбувається процес еґалітаризації науки. Завдяки численним інтернет-проектам щораз більший доступ до наукового знання мають прості люди. А відтак від Науки 2.0 очікують, що вона вирішить давню проблему просвітництва мас. Як стверджують дослідники, Наука 2.0 змінює вигляд наукового тексту. Тепер він перетворюється на мультимедійний конструкт. 

Окрім того, по-новому постає питання верифікації наукових досягнень і боротьби із плаґіятом. Відкритий доступ до наукових публікацій в інтернеті створює передумови появи глобального рецензента, коли будь-хто має можливість верифікувати й критикувати представлені наукові досягнення. У цьому плані традиційні закриті наукові й адміністративні інституції, зорієнтовані на «перевірку» науки, втрачають сенс, оскільки ефективність їхньої діяльності в новому просторі науки є досить низькою.

Можемо згадати й те, що вже сьогодні деякі наукові часописи поступово відмовляються від паперових версій, представляючи лише електронні версії публікацій. Електронний світ дає можливості творити спільноти й мережі, що об’єднують знання. Глобальний характер сучасних мереж зумовлює появу феномену «колективного розуму», до якого може долучитися будь-хто. У такий спосіб створюється нова парадигма здобування знання. Причому гасло нових медій звучить так: кожен може бути науковцем! Тобто потенційно кожен може брати участь у наукових дискусіях, обговорювати актуальні наукові проблеми в блогах чи на форумах, писати рецензії на наукові праці.




Немає коментарів:

Дописати коментар