Антон Макаренко: наука

Ні, це буде не наукова стаття на конференцію і не есей в залік системи підвищення кваліфікації, а... Ну, побачимо, як назвати цей жанр - спочатку треба щось зробити, а там вже і оцінювати чи давати назву.

Наука

Я про наукову конференцію згадав не дарма. І далі наводжу перелік прізвищ науковців, що плідно цією темою займаються. Так, учасників конференції. Загалом, треба сказати, самоврядування згадано в тексті 91 раз.

176 стор. Ю. О. Коростіль, Н. Г. Осьмук. Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. РОЛЬ САМОВРЯДУВАННЯ У ФОРМУВАННІ КОЛЕКТИВУ (на основі спадщини А. Макаренка)

217 стор. Л. В. Корж-Усенко Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка РОЗВИТОК УЧНІВСЬКОГО І СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ДОСВІД А. МАКАРЕНКА І ПОПЕРЕДНИКІВ

232 стор. О. О. Штань. Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. ФЕНОМЕН САМОВРЯДУВАННЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ А. С. МАКАРЕНКА ТА М. Л. ДОВГОПОЛЮКА

Зазначимо принагідно, що у Фейсбуці я знайшов двох з чотирьох авторів - це рівно 50%.

Всі вчені з Сумського університету Про який можна поговорити окремо саме під кутом зору учнівського самоврядування. Ну, в університеті, звісно, студенти, а не учні, але ж ще вчора були учні. А завтра будуть молоді педагоги. То тим більш цікаво. До речі, крім згаданого вище сайту, є ще і сторінка.

Сумський педагогічний університет

Склад

Дюбченко Євгенія	Шкіль Вікторія	Шевченко Оксана
студентський ректор	перший студентський проректор	голова департаменту із культурно-масової роботи
Вода Антон	Вода Анастасія	Гавриленко Владислав
голова департаменту із суспільно-побутової роботи	голова департаменту з інформаційної роботи	голова департаменту з спортивно-масової роботи
Чорна Влада	Дубіковська Анастасія	Скусинець Анна
секретар студентського ректорату	студентський декан природничо-географічного факультету	студентський директор ННІ історії, права та міжнародних відносин
Провозьон Софія	Кириченко Едуард	Макаренко Юлія
студентський декан факультету іноземної та слов’янської філології	студентський директор ННІ фізичної культури	студентський директор ННІ культури і мистецтв
Покидченко Данило	Матвієнко Карина
студентський директор ННІ психології і педагогіки	студентський декан фізико-математичного факультету

Скажу чесно, мене здивувало, що замість "голів студентських рад" згадані директори й декани. Ну, подивимось, подивимось... Ще зазначимо, що з 14 активістів у Фейсбуці є 6 - це 42%.

Загалом, сайт розповідає докладно про всю вертикаль студентського самоврядування: факультет філології, кафедра психології, кафедра спецосвіти, інститут педагогіки, інститут історії, інститут культури, кафедра педагогіки. Може не всіх згадав, але підхід чи й рівень інформаційної роботи в Університеті з цього напрямку можна побачити й оцінити. А принагідно зазначити, що з семи підрозділів, що згадані, тільки в двох є свої власні Фейсбук-об'єкти: інститут культури і кафедра педагогіки. 

Пропозиція

Після такого знайомства можна сформулювати для початку другорядну чи супутню мету подальшої роботи: залучити згаданих вище науковців і активістів (неофейсбучених) до сучасних комунікацій. А то як же ми будемо говорити з ними про наші спільні справи? Телефоном? В Телеграмі? Ну це ж обмежене коло, а нам треба широке. То я краще за Фейсбук нічого не знаю. І от коли ми з тими, що вже в Фейсбуці, почнемо цікаву й змістовну розмову, тоді й ті, що сьогодні пасуть задніх, неодмінно приєднаються. Їм же буде прикро, що без них там щось відбувається? І тоді я тут поставлю посилання на новенькі акаунти, відсоток сучасних компетентних й ефективних колег зросте і ми наблизимось до 100%. А тому з навчених, хто візьме свого колегу за руку, підведе до гаджету (?), заведе в Фейсбук - ну тому буде від товариства окрема подяка і респект.

Але то дійсно другорядна, не головна мета, відтак давайте вже ближче до справи. Вона, ця справа, буде така:

1. Переглянути пропозицію щодо вигляду Фейсбук-сторінки закладу освіти.

2. Подумати, чи не варто було б на сторінці Університету запровадити групи - для його підрозділів, інститутів, кафедр. І доручити вести ті групи персоналу тих саме підрозділів. А, так з чого ж ми починали: студентська рада повинна мати власну групу? В якій можна було б поговорити про студентське самоврядування. Поговорити зручно і предметно, ефективно щодо результату обговорення. От, бачте, коло замкнулося, дійшли, нарешті, і до самоврядування.

 Принагідно можна поглянути на досвід Полтави і Миколаєву. Жодних груп там нема. Відтак, запровадивши групи на сторінці, можна бути посісти очевидну позицію лідера впровадження новітніх інформаційних технологій серед педагогічних вишів. 

3. Подумати, чи не варто було б ще і інститутам мати власні сторінки? На сторінці Університету загальна група, посилання на сторінку  інституту, а вже там все по напрямках роботи, підрозділах тощо. Це як альтернатива? Ні, як розвиток, на сторінці Університету його підрозділи повинні мати свої групи - це я так думаю. Інститут культури тут має вже напрацювання.

4. І от всі ті роздуми треба десь зафіксувати. Можна у власному блозі (є такі?), можна у групі, можна коментом до цього тексту (ну це як щось коротеньке, не розлоге, наприклад: маячня). А як текст великий, то коментом поставити посилання на той свій есей. Чи варте такої уваги питання формату Фейсбук-представництва для Університету? Ну, не знаю, як на мене, то це дуже важливо. А як думають колеги ми дізнаємось з коментарів.

Ну і нарешті, чи все це про Макаренка? 

---

В перший день був 21 перегляд. Без відповідей, окрім діалогу на сторінці Інституту культури (див. напрацювання). Втім, вдалось зробити і другий крок, до школи, адже Антон Семенович був саме практик.

Ну а цей текст продовжував працювати. За тиждень було 78 переглядів і один позитивний відгук.