понеділок, 3 жовтня 2022 р.

До Дня вчителя

... привітання поставила в своєму Фейсбуці Ганна Онкович

А учасникам миколаївського форуму про це розказав Олександр Сивак у відповідному форумі. Обом учасникам процесу подяка, а я сподіваюсь, що в нас таки буде процес, а не епізод. Робочий процес обговорення мікроесею пані Ганни, то до роботи:

Недавно гугл надіслав цей запис трирічної давнини... Але я його сьогодні продовжу. Більш того. Мені здається, що сьогодні подібне опитування ряснітиме новими іменами... У нас багато сучасних Героїв, славних синів та дочок Вітчизни...

Багато років тому (і впродовж кількох років) я проводила експрес-опитування на першій парі перших курсів "Персоналії, які, на ващу думку, уособлюють Україну". Було цікаво дізнатися, хто є духовними орієнтирами сучасної молоді...З часом до початку опитувань могла сказати, кого назвуть студенти, хто потрапить у десяток. Злам відбувся у "помаранчеві" роки - багато нових імен у загальному переліку, сучасники - у десятці (раніше була тільки одна Ліна Костенко)... Два роки тому повернулася до цієї форми роботи. Результати приголомшили. 

Начебто ми - у пострадянському періоді. У десятці - із сучасників знов тільки Ліна Василівна\3\. Шкільна гуманітарна освіта, як на мене, - у провалі...\4\ Змінювати думку про духовні орієнтири виші не можуть - надто скорочена гуманітаристика, нема курсів з укр. і заруб. культури, українознавства... 

Міністром у цей час мала б бути глибинно патріотична і професійна людина, команда МОН мала б складатися з україноцентричних особистостей\5\... Українська освіта не повинна бути євромавпенятком - надто глибинні власні корені має\6\. Держава мусила б спиратися на досвід кращих сучасних педагогів, ширити його... І за кордоном - теж. Хтось мав би організовувати і проводити Тижні і Дні української освіти за межами нашої держави...\7\

Продовжую сьогодні, 2 жовтня 2022 року. У День учителя... Думаю, що ми перемагаємо в цій жахливо несподіваній війні , тому що в перші роки Незалежності ми занурились у вал нових для нас українознань. Народні традиції., заборонена історія України, викинуті з культурного обігу імена діячів науки культури, знищені гілки літератури й мистецтва... Українознавство царювало в освіті - від дошкілля до... безкінечності... Ми наповнювали себе тими новими-старими знаннями, передавали їх учням... Зараз вони боронять Україну, тому що вже мали ці знання... Опитування останніх років засвідчють, як не вистачає сучасній молоді тих нових-старих знань.

Українознавчий контент має бути повернений в освітній процес і представдений НАГОЛОСОМ і по вертикалі. і по горизнталі...

Натомість виховання на "побєдобесії"\8\ теж дало свої результати - ми бачимо це на жахливих і жорстоких людиноненависницьких прикладах цієї катастрофічно непотрібної війни.

Українознання - наша зброя\9\, освітяни... Виховуємо патріотів! Доля майбутнього України - в наших і їхніх руках! Із днем Учителя, колеги!

\1\ Коли прочитав перший раз згадав іншого автора. Думаю, тема та сама: адміністративна українізація чи повноцінна європеїзація. Втім, берімося вже до читання уважного.

\2\ Перше питання традиційне: якими є політичні погляди учасників дискусії?

\3\ Я б теж Ліну Костенко згадав разом із Григорієм Сковородою та Гоголем. Братів Кличків би не забув, Олега Блохіна, Сергія Корольова, В'ячеслава Чороновола, а сучасних... Ну не вразили мене Забужко і Андрухович. Інші наші письменники. Не кажучи вже про політиків. Де Голль чи Аденауер поки що не мають в Україні співмірної постаті. 
Але чого ж відразу і якось так виключно до освіти? Та ще і гуманітарної. Суспільство більше за школу і відповідальність за згадану проблему із видатними особистостями (хоч вона і не окреслена належно) несуть так само дорослі люди, громадяни, активісти, суспільство загалом. Не можна про це забувати.

\4\ Я теж незадоволений рівнем освіти, зокрема громадянської, в нашій школі. Не можу нічого сказати про програми - чи вони мають змінюватись якось, можливо збільшуватись за рахунок природознавства. Для мене відповідними ознаками є наша поточна практика, зокрема стан шкільної учнівської ради і газети. Намагаюсь посприяти їх становленню, залучити до процесу педагогів. Приєднуйтесь, будь ласка.

\5\ Міністра ставить до керма політична сила. Він має бути знаний в професійному середовищі. І, зрозуміло, має бути автором відповідного розділу партійної програми. Написаного, звісно, не ним особисто, а робочою групою цієї партії під його керівництвом і під його політичну відповідальність. Чи згодні, пані Ганно?

\6\ Про корені абсолютно згодний, принагідно запрошую, а от про мавпенятнко треба пояснити.

\7\ Я не проти традиційних форматів, але ж є і більш сучасні. Для реалізації яких не треба чекати від влади грошей чи уваги, а просто навчатись працювати по-новому.

\8\ Чи згодні Ви з Тімоті Снайдером щодо рашизму?

\9\ Українознання - це, часом, не шароварщина радянських часів? Політологія, соціологія, етнографія, антропологія (в тому числі соціальна), етнопсихологія - це без сумніву науки фундаментальні чи беззаперечні. Зрозуміло, що в українській школі, в будь-якому розділі чи темі географії, біології, історії, ми завжди беремо за основу саме наші рідні факти і явища. І таким чином пізнаємо свою країну. Чи українознавство є наукою в цьому сенсі?

А коли подививсь, що в форумі пишуть, то вирішив намалювати ось що: 


Щоб зручніше обговорювати процеси в дитиноорієнтованій школі. І конкретній, і як інституції.







Немає коментарів:

Дописати коментар