Нова Одеса: нові люди та інституції

Путін розбомбив мені не тільки рідний завод, а ще і місцеву газету Преступності.Нет, де в мене стояла раніше ця стаття. Ну, завод ми відбудуємо, а статтю, бачте, поновлюємо на іншому сайті. Під старою назвою, звісно. Знадобилась...

За часів Перебудови казали: щоб жити як німці, треба працювати як вони. Далі за тридцять років стало зрозуміло, що коріння глибше, воно полягає в царині думок, уявлень, настанов – ментальності, радянської чи європейської. Що її виховують в людях інституції. Такі як телебачення і преса (або ЮТюб з Фейсбуком) і школа. Як з цим в Новій Одесі сьогодні? Що вже є, а що можна зробити нового для поступу у європейському напрямку? Щоб таки завтра…

1. Дислокація

Перший ліцей: сайт, Фейсбук, газета. Директор Юрій Бібіков.

Другий ліцей: сайт, Фейсбук, газета. Директор Світлана Колесник.

Третій ліцей: сайт, Фейсбук, газета. Директор Антоніна Грич.

Ми ведемо мови про інституції? Для сучасної (Нової!) української школи це саме те, що згадано вище. І як натиснути, там, де воно є, то можна і побачити конкретний приклад. А як посилання нема, то і інституції нема. У третього ліцею – сайту, у першого – Фейсбуку, газет нема ніде. От і постало перед нами перше просте і конкретне завдання на 2023 рік: запустити сайт для одного закладу і Фейсбук для іншого. Ну а газети? О, це окреме питання, може й корінне чи базове, дійдем до нього пізніше.

Але директор – це ж не інститут, це людина. Ні, це саме інститут: лідер. І директор нової української школи не може бути поза Фейсбуком, згодні? А має значення, що думаємо про це ми, а що той самий директор? Побачимо.

2. Історія знайомства

Почнемо з газети. Районної. З якою я познайомився вже два роки тому:

То газети, як і району, нема? Далі другий ліцей:

А ось і третій:

Зрозуміло, так? Фейсбук є, написати в форум можна, але пост ніхто не побачить. Бо модератори того не хочуть, в них цензура.

3. Шкільна газета

Цілком зрозуміло, що не настінна, як це було колись. Електронна, от, будь ласка, приклади: перший, другий, третій. Бачте, вже є в людей газети і в класах, не те що в школі. Є учнівська преса і в місті чи ОТГ. Втім, зрозуміло, що передовсім треба навчитись робити газету в школі, в своїй школі. Кому треба вчитись? О, всім, педагогам, учням, батькам, бо таку справу можна здолати тільки всім разом, всією спільнотою цього закладу освіти. То до роботи?

А посилання на Арбузинку помітили?