Це я був на вебінарі:
І тепер хочу посприяти тому, щоб кожен (та ну...) вчитель цієї теми долучивсь. Ну всі ж можливості є, про це далі, до того ж тема важлива і для учнів (так, так, для тих, хто хоче бути сучасним, просунутим, вчитись у виші), і для батьків, і для менеджерів освіти, і для депутатів чи громадських активістів - ну, далі про це поговоримо докладніше.
Отже, почнемо від власне самого вебінару чи дистанційного навчального ресурсу.
1. Вебінар
Тут запис, тут презентація. І, як ви презентацію схотіли подивитись, то помітили, що й група відповідна з'явилась. Так, я думаю, що тема настільки важлива, що під неї треба формувати окрему спільноту.
Стосовно ж змісту можу тільки ще раз подякувати авторці і організатором і підписатись під усім, що там було сказано. Ну а далі спробувати підтримати практично, поширити все те, про що там йдеться.
2. Практика
Так, йдеться саме про те, щоб доповнити теоретичний матеріал практикою. В класичній дидактичній схемі: почув щось нове - спробуй використати. Я свідомий того, що більшість тих, кого я згадав раніше як потенційних учасників спільноти, жодних практичних кроків робити не схочуть. Мовляв, та все це ми знаємо, чули, нам не треба... Але ж певна кількість (найбільш активна верства) скаже: так, мені подобається, я згоден, в мене і раніше якісь такі думки були, але що маю робити практично? Ну от завтра, з чого почати?
3. Формати практики
Щоб навчитись їздити велосипедом чи грати на гітарі треба ж мати відповідну базу, оці самі інструменти. І хоч ця частина майбутньої реалізації ідей вебінару найбільш проста, ну чиста техніка, але саме вона може бути прикрою перепоною для початку руху. То давайте спробуємо від простого до складного.
3.1 Блог на Всеосвіті
Я показую приклад, але зрозуміло, що так само (чи майже так само) будуть виглядати будь-які блоги на будь-яких сайтах - місцевих ЗМІ чи центральних. Це найпростіше. Як є досвід написання статей. Ну а як нема, то треба вчитись?
Підкреслимо ще раз, найпростіше блог виглядає з точки зору реалізації, технічних деталей запуску цієї можливості в роботу. Зміст, стиль подачі матеріалу, зрозуміло, вимагають високого рівня професійності. Блог має бути цікавим читачу. Цілком можна вважати це найскладнішим?
3.2 Група Фейсбук
Ще один дуже простий інструмент, але призначений вже не для розміщення текстів, а для їх обговорення, спілкування, обміну думками і ідеями, а через це формування певної спільноти. Може, це буде група вашого класу на сторінці школи. Може, група вашої школи на сторінці ОТГ. Може, просто автономна (не на певній сторінці) група про вашу улюблену (чи найскладнішу) тему з якогось курсу, якоїсь навчальної програми. Подумайте. І запускайте. Як це зробили, скажімо, батьки Миколаївщини.
А тут можна побачити різні приклади і поради для модератора-початківця. Ну а в нашій раніше згаданій групі можна ставити питання і показувати колегам, що у вас вже є - може тільки ідея чи ще невиразне бачення, але ж воно є, то можна і треба обговорити. Або що не так, не вдається, не виглядає так, як хотілось би. Рухатись треба потроху кожного дня в колі подібних до себе учасників. Як таких само початківців, так і, звісно, більш досвідчених.
3.3 Фейсбук-сторінка
На крок складніше від групи. І це зрозуміло, це ж вже комплексна інформаційна (і суспільна) конструкція. В попередньому пункті згадані сторінки закладу освіти і ОТГ - вивчіть ці приклади, подумайте про структуру того питання чи напрямку роботи, де на вашу думку могла б бути корисною саме сторінка. А не група. Ну і питайте в колег в нашій навчальній групі, що вони порадять. Але маєте сформувати ескізну чи чернеткову концепцію тої сторінки. Чи підготувати тези, попередню пропозицію тощо. Ну щоб було що обговорювати. Чи треба казати про те, що цей текст під майбутнє обговорення треба поставити на своєму блозі?
3.4 Сайт
Не можна не зазначити, що все те, про що йшлось на вебінарі в широкому розумінні, у більш вузькому, утилітарному називається сайт-портфоліо. Але сайт надто потужний і гнучкий інструмент, щоб ми побачили тут якісь обмеження чи згадали про якісь рамки. Все в руках автора, головного конструктора (чи редактора). Деміурга, одним словом.
От для історика, от для філолога, а от шкільна газета - це все сайти. На яких працюють шкільні журналісти. Бо це ж таки робота, серйозна і важлива. А от де ми з вами зараз - хіба це не інструмент для керівника методоб'єднання? Школи? Району? Навчального предмету? Тільки від вас залежить, від бажання охопити певну аудиторію. Чи тему? А хіба це не те саме? Ну от бачте, як тільки починаєш рухатись конкретно, то відразу питання. А для цього навчальна група, питайте - і вам відповість спільнота.
До речі, коли були в групі модераторів, побачили відповідний сайт?
4. Навчальна група
Так, саме та, де презентація. І в яку додадуться всі ті, кому цікаво. Але це буде потім, а ми для початку запросимо ось кого, учасників Зум-події:
Ні, не всіх ми знайдемо у Фейсбуці, але ж шанс є. А ще персонально запросимо Зою Литвин і Ольгу Кулікову. Хто вже встиг подивитись запис, той знає, чому.
А зі згаданими вище учасниками картина така: 1, 2, 3, 4, 5(1,2,3), 6, 7, 8, 9, 10. Там, де посилання є, є і запрошення. А там, де нема, так тої людини я не знайшов. Рахуємо? 5 з 10? Це такий був мій прогноз...
До 21 жовтня тут стало вісім переглядів і більшість запрошених відгукнулась, ми зараз радимось у чаті про те, як нам далі рушити і що саме робити. От було б добре, аби ми для нашої навчальної групи знайшли модератора з числа... учнів. Чи студентів. А краще учня, ученицю, студента й студентку. Ото була б бригада! Ну, мріяти, як кажуть, завжди треба. Тепер до справи.
Текст, як можна зрозуміти, ще не остаточний, може після обговорення його з колегами щось додамо чи скоригуємо. Але вже зараз починаємо запрошувати на навчання. Широко, по різних форумах, не тільки вчительських, бо тема, як видається, стосується багатьох - в першу чергу активних з точки зору громадянської чи особистої позиції.
104 перегляди, поодинокі лайки і та тому все скінчилось. Щоправда, додалась ще одна група. То будемо чекати, може якось проросте...
19.3 162 перегляди. І сьогодні буде продовження.
Вітаю пане Вадиме) Дякую за запрошення. Тема цікава: я досліджую її більш 10 років і також вела свій блог My Travelling to Web. На даний момент я його видалила. Є стаття 12 років тому про Формування Персональної Навчальної Мережі для конференції https://www.calameo.com/books/0014993850e49ef20507a І останній рік ставлю собі питання: Навіщо це робити? Поділіться, будь ласка, своїм баченням. З повагою, Маргарита
ВідповістиВидалитиО! Супер, супер, супер, а то, знаєте, безсловесність заїдає. Ну так, здавалось би, легко і просто написати, обговорити - ні, педагоги не хочуть. І тепер до головного: навіщо?
ВідповістиВидалитиАбсолютно Вас розумію. Але я людина загартована. Так вже склалось, що я, прийшовши на завод молодим фахівцем, дуже скоро мав навчати (!) асів, гуру інженерного корпусу роботі на станках з числовим управлінням. Читав їм АПТ, мова управління станком. Ну як програміст. І потім завжди десь комусь з людей набагато мене старших, досвідченіших щось з того комп'ютерного світу розповідав. І я точно знаю, відчуваю всім своїм досвідом: дорослі, надто радянські, не хочуть навчатись. А надто педагоги. Вони ж весь час в класі верховна авторитетність. А для навчання треба відчути, що ти чогось не знаєш, не вмієш. Програмісту це органічно, ми маємо кожного дня нові технології, а педагоги (деякі) повторюють кожен рік ту саму тему: число Авогадро, Велика Французька революція...
Але ж рухатись треба? Суспільству. Я не маю права сидіти і спостерігати. Ну і, треба зазначити, як державний службовець, що прийняв присягу, маю працювати на державу. Вона ж мене утримує як пенсіонера.
От це есе?
Статтю прочитав, можу тільки повторити те, що вище написав про Персональний бренд: цілком підтримую, намагаюсь втілити практично. Не дуже маю відгук від педагогічного середовища, але ж читають? То колись, думаю, проросте...
ВидалитиПЕРСОНАЛЬНИЙ бренд! Незалежно від начальства, від його ДОЗВОЛЯЮ-НЕДОЗВОЛЯЮ.
ВідповістиВидалитиНАВІЩО?
Відповідь: якщо людина, автор, інакше не може. Якщо думки самі просяться назовні.
Я б сказав, що не автор, а свідомий активний громадянин. А вже далі автор, як навчиться писати цікаво для людей і відтак ефективно, для вирішення певних проблем, а не для того, щоб поблаблакати...
Видалити