Київ. 294. НУШ-3

Написала про наш НУШ-проект, читаю - все правильно, але про щось важливе я забула, про щось головне не сказала. Якось воно виходить "не про те"... Так в чому справа? Треба подумати.

За час роботи у школі безліч разів відповідала на запитання "А вчитель такий-то хороший?". Про це питають колеги , батьки майбутніх першокласників, батьки учнів початкової школи при переході у середню школу. 

А хто хороший? Чим це вимірююється? 

Хороший вчитель - не напружує, "день до вечора" і "роботу додому не беремо"? Чи хороший вчитель, той кому не байдуже. Той, що вечорами радиться з батьками куди поїхати з дітьми, а ночами готує дітям цікаві круті завдання, щоб працювати над розвитком емоційного інтелекту та критичного мислення? 

Чи вважатимуть хорошим вчителя, який ходить за мамою першокласника і переконливо просить попрацювати над вправами , які підготував ( часто вночі) , щоб дитина просувалалсь своєю освітньою траєкторією швидше? 

Чи хорошим буде вчитель у якого ДЗ нема, оцінок нема і на питання "Як справи?" він каже : "Все добре!" Може у дитини завжди, 9 місяців підряд бути все добре? Сумніваюсь..... 

Тепер головне питання: де брати хороших вчителів? 

У мене чи не все моє оточення педагоги. Всі дуже різні. У всіх різне життя , ідеали і цінності. Дехто змінювався на моїх очах. "Зростали". Дехто навпаки. Але на те теж були причини. Ніхто і ніколи не виведе єдиних критеріїв. Нам не допоможе "Професійний стандарт" ( хоча люблю в практиці використовувати цей документ). Бо робота вчителя з людьми. Причому різного віку (батьки і діти), різного ступеня впливу ( дитина, адміністрація), різних поглядів, вірувань, цінностей. 

Вчитель не може собі дозволити бути хорошим професіоналом, але поганою людиною. Так само і навпаки. Серед моїх знайомих багато тих, хто не витримав напруги. Хтось назавжди пішов з освіти, хтось просто залишив державні заклади. Які у них мотиви? Різні. Але точно знаю, що більшість говорило: "Я стомилась". 

Хтось стомився від непорозумінь, хтось від відсутності підтримки, хтось від постійних, часом безглуздих, вимог. Зустрічала я і випускників педагогічних закладів. Досі пам'ятаю студентку, яка просила поставити оцінку за практику і наводила мені аргумент: "Я Вам обіцяю, що ніколи не піду у школу". То як? Вона хороша? Вона не піде, щоб не шкодити. Дуже хочу команду однодумців навколо - тоді буде НУШ. Але це дуже не просто.....